24 квітня в стінах Університету Григорія Сковороди в Переяславі у змішаному форматі відбувся IV Всеукраїнський круглий стіл «Роковини Чорнобильської катастрофи». Цьогорічний захід набув особливого значення, адже був приурочений до скорботної дати – 40-річчя з дня аварії на Чорнобильській АЕС, яка назавжди змінила хід історії та екологічну мапу світу.
Захід було організовано спільно зусиллями факультету природничої освіти та Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Подія об’єднала науковців, викладачів та фахівців з різних сфер, аби вкотре проаналізувати наслідки трагедії, оцінити сучасний стан зони відчуження та віддати шану ліквідаторам і постраждалим.
Наукова дискусія, що розгорнулася під час круглого столу, відзначилася глибиною аналізу та комплексним підходом. Спікери представили доповіді, що охоплювали екологічні, біологічні, географічні та історичні аспекти Чорнобильської катастрофи, демонструючи актуальність цієї теми навіть через 40 років після аварії.
Кандидат історичних наук, доцент кафедри медико-біологічних дисциплін і валеології Університету Григорія Сковороди в Переяславі Юрій Козубенко у своїй доповіді «Чорнобиль: 40 років потому» зосередився на історичному переосмисленні подій, наголошуючи на важливості збереження пам’яті про катастрофу та об’єктивному висвітленні цих сторінок історії для майбутніх поколінь.
Старша наукова співробітниця Музею пам’яті Поліського району Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Наталія Юхименко підняла надзвичайно актуальну тему «Проблеми збереження матеріальної та духовної культури Поліського регіону в умовах російсько-української війни», акцентувавши увагу на нових загрозах для ідентичності краю та музейної спадщини.
Своєю чергою, кандидатка географічних наук, доцентка та завідувачка кафедри екології, географії і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі Людмила Воловик презентувала доповідь «Динаміка відновлення екосистем у зоні відчуження Чорнобиля», у якій детально розкрила природні процеси самовідновлення флори та фауни за умов мінімального антропогенного впливу.
У межах дослідження «Природа проти радіації: феномен Чорнобильської зони» кандидатка історичних наук, доцентка кафедри екології, географії і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі Катерина Ковальська розглянула адаптивні механізми природи, що дозволяють біоценозам виживати та розвиватися попри тривале радіаційне забруднення.
Натомість викладачка кафедри природничих дисциплін і методики навчання Ірина Марущак присвятила свій виступ темі «Цитогенетичні аномалії в меристематичних тканинах вищих водних рослин Чорнобильської зони відчуження як маркер радіоактивного забруднення водойм», окресливши роль водних рослин як ключових біоіндикаторів для моніторингу екологічного стану регіону.
Особливою рисою цьогорічного заходу стало поєднання фундаментальної науки з глибоким людським виміром. Слухати доповіді було надзвичайно цікаво, а подекуди – до щему боляче, особливо тоді, коли науковий аналіз переплітався з особистими історіями, спогадами про життєвий досвід та переживаннями подій, що не лише змінили світ 40 років тому, а й продовжують відгукуватися в долях людей до сьогодні.
Цей синтез високого наукового рівня, ґрунтовного аналізу даних та щирої людяності зробив круглий стіл справді особливим. Щиро дякуємо кожному учаснику за активну участь та професійний внесок у цю важливу дискусію. Пам’ятаємо про жахливу трагедію, що назавжди викарбувана в історії нашого народу, і ніколи не забудемо уроків, які маємо берегти заради майбутніх поколінь.
Пресцентр факультету природничої освіти
