Наукова школа
професора Юрія Шапрана
«Професійна підготовка майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей в умовах модернізації вищої школи»
Учасники наукової школи: Лариса Шевчук, докторка педагогічних наук, завідувачка кафедри, професорка кафедри математики, інформатики та методики навчання; Ірина Трускавецька, докторантка університету, доцентка кафедри природничих дисциплін і методики навчання; Олена Дзюбенко, кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри природничих дисциплін і методики навчання; Людмила Довгопола, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри природничих дисциплін і методики навчання; Ангеліна Несен, здобувачка третього рівня вищої освіти сп. 011 Освітні науки, Ірина Марущак, здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини).
Підґрунтям діяльності наукової школи
є реалізація здобутків керівника за патронажем якого були захищені дисертаційні дослідження таких здобувачів:
1.Білик Л. В. «Формування паліативної компетентності бакалаврів медицини в процесі професійної підготовки», 2015;
2.Мандрик Л. М. «Формування гендерної культури майбутніх фахівців пожежної безпеки», 2015;
3.Фурса І. В. «Формування професійної компетентності майбутніх учителів біології на основі інтеграції природничих і педагогічних дисциплін», 2016;
4.Сілютіна І. О. «Професійна підготовка вчителів іноземних мов в університетах Швеції», 2018;
5.Довгопола Л. І. «Формування готовності майбутніх учителів біології до професійної діяльності в процесі практичної підготовки», 2019 р.
Окрім того, Юрій Шапран бере активну участь у якості офіційного опонента при атестації кандидатів і докторів наук у провідних закладах вищої освіти України й Інститутів педагогіки й професійно-технічної освіти АПН України: Дрожик Л. В. (2016), Бахмат Л. В. (2016), Грицай Н. Б. (2016), Вороніна Г. Л. (2017), Комарова О. В. (2017), Солодовнік О. В. (2017), Білянська М. М. (2018), Ножко І. О. (2018), Панімаш Ю. В. (2018), Соловей Л. В. (2019), Довжук Н. Ш. (2019), Кулалаєва Н. В. (2020), Остапчук Т. С. (2020), Пасинчук К. А. (2020), Воробйова О. М. (2021), Каролоп О.О., Ребенок В.М. (2021), Перерва В. В. (2021), Романюк Р. К. (2021) та ін. Керівник наукової школи був головою одноразових спеціалізованих вчених рад на здобуття ученого ступеня доктора філософії.
Професор Юрій Шапран є активним учасником наукових зібрань в аспекті розв’язання проблем професійної підготовки сучасних фахівців, сталого розвитку суспільства, впливу генетично модифікованих продуктів для довкілля і здоров’я людини в наукових колах США, Германії, Угорщини, Іспанії, Італії, Молдови, Болгарії, Туреччини, Румунії, Польщі тощо.
Члени наукової школи успішно здійснюють керування дослідженнями пошуковців наукового ступеня доктора філософії:
Солодовник Дмитро Сергійович. Формування готовності майбутніх менеджерів освіти до використання цифрових технологій в умовах діджиталізації професійної підготовки (Витяг про затвердження: протокол вченої ради №4 від 24.11.2022 р.), наук. кер. – Шапран Ю.П.
Несен Ангеліна Олегівна. Формування інформаційно-аналітичної компетентності майбутніх учителів математики у процесі змішаного навчання (Витяг про затвердження: протокол вченої ради №5 від 1.12.2021 р.), наук. кер. – Шапран Ю.П.
Гладкий Микола Васильович. Формування національної ментальності майбутніх учителів у процесі професійної підготовки засобами культурної спадщини скіфів (Витяг про затвердження: протокол вченої ради №5 від 1.12.2021 р.), наук. кер. – Шапран Ю.П.
Іваненко Олександр Олександрович. Формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури в процесі змішаного навчання (Витяг про затвердження: протокол вченої ради №7 від 25.01.2021 р.), наук. кер. – Шапран Ю.П.
Сідіропуло Дмитро Костянтинович. Формування готовності майбутніх педагогів дошкільної освіти до здоров’язбережувальної діяльності у процесі професійної підготовки (Витяг про затвердження: протокол вченої ради №9 від 25.06.2020 р.), наук. кер. – Шапран Ю.П.
Григоренко Андрій Валерійович. Формування технологічної готовності майбутніх педагогів до застосування імерсивних технологій у професійній діяльності (Витяг про затвердження: протокол вченої ради №4 від 24.11.2022 р.), наук. кер. – Шевчук Л.Д.
Актуальність проблеми діяльності наукової школи детермінуються перспективою входження України до єдиного Європейського освітнього простору. Система підготовки вчителів природничо-математичних спеціальностей у закладах вищої освіти базується на положеннях сучасних міжнародних і національних нормативних документів, а саме: Болонської декларації «Європейський простір у сфері вищої освіти» (1999), «Про встановлення Європейської кваліфікаційної структури для можливості отримати освіту протягом усього життя» (2008), Закону України «Про вищу освіту» (2014), «Національної стратегії розвитку освіти України на 2012-2021 рр.» (2012), Концепції «Нова українська школа» (2016), Закону України «Про освіту» (2017), Концепції розвитку педагогічної освіти (2018), Професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2020) тощо.
Проблематика наукової школи визначається наявними чинниками, котрі потребують нагального розв’язання:
- потребою суспільства в компетентних учителях природничо-математичних спеціальностей у зв’язку з недостатнім рівнем їх підготовки до майбутньої професійної діяльності в сучасних умовах трансформації системи вищої освіти;
- обмеженим використанням інноваційних освітніх технологій навчання в педагогічній практиці закладів загальної середньої освіти;
- нагальною потребою у розробці ефективної розвивальної програми формування готовності сучасного фахівця до професійної діяльності в природничо-математичній освітній галузі за умов модернізації вищої школи.
Ідеї та гіпотези, які пропагує наукова школа
Принципові положення діяльності наукової школи випливають із сучасних теорій організації професійної підготовки майбутніх учителів і базуються на комплексному використанні наукових підходів щодо її оптимізації, технологізації й інноватизації. Розглядаючи ці твердження у якості концептуальних, можна стверджувати, що науковий пошук базується на виявленні феноменології професійної освіти та її педагогічних можливостей у реалізації процесу фахової підготовки вчителів природничо-математичних спеціальностей, з’ясуванні єдності складових професійної компетентності й інноваційного освітнього середовища в умовах модернізації вищої школи. Попередні результати досліджень наукової школи дозволяють стверджувати, що професійна підготовка фахівців обумовлює етапність та варіативність опанування ними інтегрованих знань із психолого-педагогічних і природничо-математичних дисциплін у різних видах освітнього середовища: природного, навчального, інформаційного, розвивального, здоров’язбережувального, творчого, виховного, рефлексивного тощо.
Мета діяльності наукової школи полягає в оптимізації процесу професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей за умов модернізації вищої школи.
Об’єктом дослідження наукової школи є процес професійної підготовки учителів природничо-математичних спеціальностей.
Основні завдання наукової школи:
- проаналізувати стан досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній літературі в контексті професійної підготовки учителів природничо-математичних спеціальностей в Україні й за кордоном;
- дослідити й узагальнити сучасні методологічні підходи щодо дослідження заявленої проблеми;
- визначити структуру та рівні сформованості готовності майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей до професійної діяльності в умовах Нової української школи;
- запропонувати, теоретично обґрунтувати й апробувати педагогічні умови ефективного формування готовності здобувачів вищої освіти природничо-математичних спеціальностей до майбутньої професійної діяльності;
- розробити розвивальну програму готовності фахівців природничо-математичних спеціальностей до професійної діяльності в умовах модернізації вищої школи й перевірити її ефективність за допомогою методів математичної статистики;
- удосконалити освітньо-професійні програми підготовки вчителів природничо-математичних спеціальностей;
- оптимізувати професійну підготовку фахівців означених спеціальностей шляхом безпосередньої участі членів наукової школи в спільних міжнародних освітніх заходах і європейських грантових програмах.
Робота наукової школи здійснюється за такими напрямками:
- затвердження тем дисертаційних досліджень на здобуття наукових ступенів доктора філософії, доктора наук, кваліфікаційних робіт магістра, котрі будуть виконуватися у контексті заявленої проблематики;
- забезпечення керівництва дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора філософії, доктора наук, кваліфікаційних робіт освітнього рівня магістра;
- рецензування дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора філософії, доктора наук й кваліфікаційних робіт освітнього рівня магістра;
- участь у роботі постійно діючих й одноразових спеціалізованих вчених радах щодо присвоєння вчених ступенів доктора філософії і доктора наук;
- керівництво науковою роботою здобувачів усіх рівнів вищої освіти, студентськими науковими проблемними групами;
- підготовка здобувачів вищої освіти до участі в усіх рівнях Всеукраїнських олімпіад і конкурсах наукових робіт із природничо-математичних спеціальностей;
- публікація результатів проведених досліджень у виданнях, що віднесені до наукометричних баз даних, рівні: А (Scopus, Web of Science) і Б (фахові національні й зарубіжні);
- організація і проведення науково-практичних конференцій різного рангу;
- участь в роботі круглих столів, семінарів, вебінарів, всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях;
- долучення до європейських грантових програм шляхом участі в конкурсних відборах щодо оприлюднення отриманих наукових здобутків наукової школи.
Діяльність наукової школи зосереджена на аспектах:
- проведення ґрунтовного аналізу науково-методологічних підходів (в Україні й за кордоном) в аспекті професійної підготовки учителів природничо-математичних спеціальностей;
- визначення структури та рівнів сформованості готовності майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей до професійної діяльності в умовах Нової української школи;
- теоретичне обґрунтування і практична апробація виокремлених педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей до професійної діяльності;
- розробка дієвої технології формування професійної компетентності майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей із урахуванням викликів сьогодення;
- перевірка за допомогою методів математичної статистики ефективності розробленої розвивальної програми готовності майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей до професійної діяльності в умовах модернізації вищої школи;
- удосконалення освітніх програм професійної підготовки фахівців педагогічного профілю заявлених спеціальностей.
Предметом співпраці наукової школи з науковими установами на засадах партнерства та взаємної вигоди є:
- організація та проведення спільної науково-дослідницької діяльності, співучасть у грантових програмах;
- упровадження у практику професійної підготовки принципів раціонального природокористування, енвайроментальної освіти, екологічно безпечних технологій в умовах воєнного стану;
- забезпечення цифровізації закладів вищої освіти в аспекті професійної підготовки майбутніх фахівців природничих спеціальностей;
- організація і проведення спільних науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів;
- ефективне використання творчого й інтелектуального потенціалу студентів у системі вищої освіти;
- підготовка докторів філософії за природничими спеціальностями в докторантурі;
- обмін національним і міжнародним досвідом у професійній сфері й підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників.
Партнерські наукові установи:
- Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки «Полісся»;
- Інститут розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН України;
- ТОВ «Всеукраїнський науковий інститут селекції»;
- Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України;
- Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України;
- Інститут зоології ім. І. І Шмальгаузена НАН України;
- Інститут агроекології і природокористування НААН України;
- Інститут цифровізації освіти НАПН України.
Партнерські заклади вищої освіти України:
- Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова;
- Національний університет «Чернігівський колегіум імені Т.Г. Шевченка»;
- Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка;
- Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського;
- Житомирський державний університет імені Івана Франка;
- Рівненський державний гуманітарний університет;
- КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної держадміністрації.
Результативність діяльності роботи наукової школи:
- у 2023 році членами наукової школи подано проєктну заявку за конкурсною програмою ЄС Еразмус+ 2021-2027, напрямом Jean Monnet у сфері вищої освіти (ERASMUS-JMO-2023-MODULE) «Modernization of the content of professional training of science teachers on the basis of education for sustainable development: EU experience for Ukrainian universities»;
- згідно запрошення транснаціональної фундації ADRA, професором Юрієм Шапраном у Республіці Польща (м. Катовіце) (20-24. 03. 23р. та 25.10 – 08. 2023 р.) сумісно з представниками ООН і Світового банку було проведено серію лекцій і семінарів, котрі були зорієнтовані на проблеми сталого розвитку суспільства, просвітницьку й здоров’язбережувальну тематику;
- надані платні освітні послуги здобувачам вищої освіти третього ступеня сп. 091. Біологія та біохімія, сп. 204 Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва згідно укладеної угоди з Інститутом розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН України;
- здійснено виконання наукових і науково-технічних робіт із використанням позабюджетних джерел у грантових проєктах:
«Гідрологічні особливості річки Сага в межах с. Соснова Бориспільського району: екологічний, морфометричний та гідробіологічний аналіз»; «Інформаційно-аналітичне забезпечення наукової діяльності Національного природного парку «Білоозерський»;
- проведено наукове обґрунтування створення регіонального ландшафтного парку Студениківський;
- зорганізовано й долучено членів наукової школи до участі в тематичних науково-практичних конференціях національного й міжнародного рівнів організації.