23 жовтня 2024 року в сковородинівців відбулася навчально-польова практика з ботаніки у природних умовах. Здобувачі бакалаврського рівня спеціальностей 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) і 014.15 Середня освіта (Природничі науки) факультету природничої освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі, за керівництва кандидата педагогічних наук, доцентки кафедри природничих дисциплін і методики навчання Людмили Довгополої, вивчали флору Переяслава.
Насамперед практикантами було здійснено моніторинг видів-трансформерів природної флори таких як: ваточника сирійського (Asclepias syriaca L.), золотарника канадського (Solidago canadensis L.) та аморфи кущової (Amorpha fruticosa L.) тощо. Продемонстровано, що саме особливості будови насіння сприяють їх стрімкому поширенню.
Також здобувачами вищої освіти було розглянуто типові види лісових фітоценозів: хвощі (хвощ лісовий (Equisetum sylvaticum L.), хвощ річковий (E. fluviatile L.), хвощ болотяний (E. palustre L.) тощо), мохи (зозулин льон (Polytrichum commune Hedw.), сфагнум болотний (Sphagnum palustre L.), папороті (щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas (L.) Schott) та регіонально рідкісний вид флори Київської області плаун булавовидний (Lycopodium clavatum L.) зі спороносними колосками. Студенти-природничиники вивчили видову різноманітність вищих грибів, здійснили порівняння їх гіменофорів, зокрема: пластинчастого, трубчастого, гладенького тощо.
Упродовж екскурсійного походу здобувачі мали змогу дослідити особливості будови водяної папороті – сальвінії плаваючої (Salvinia natans L.), яку занесено до Червоної книги України (2009). Вони з’ясували: «Чому рослина не тоне, а тримається на поверхні води?» А все завдяки волоскам, які покривають вайї папороті. У волосках зі внутрішньої сторони вай формуються бульбашки повітря, що забезпечує їх надводне положення.
Підсумковим етапом екскурсії був здійснений порівняльний морфологічний аналіз водоростей та вищої водної рослинності з метою їх дифереціації.
Пресцентр кафедри природничих дисциплін і методики навчання