22 жовтня 2024 року, під час навчально-польової практики з ботаніки, здобувачі бакалаврського рівня спеціальностей 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) і 014.15 Середня освіта (Природничі науки) Університету Григорія Сковороди в Переяславі, під керівництвом кандидата педагогічних наук, доцента кафедри природничих дисциплін і методики навчання Людмили Довгополої, відвідали Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Екскурсію територією наукової установи розпочала науковий співробітник ботанічного саду Лариса Гордзієвська (куратор оранжереї папоротеподібних і голонасінних рослин, провідний біолог). Вона розповіла здобувачам вищої освіти УГСП коротку історію створення даної установи.
У подальшому власну доповідь вона продовжила в оранжереї інтродукції тропічних і субтропічних рослин, із якої студенти-природничники дізналися, що наразі колекція тропічних і субтропічних рослин Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна, який є одним із найстаріших в Україні, налічує понад 4 тис. видів рослин. У 2015 році вона отримала статус національного надбання. Багато з цих видів є найстарішими не лише в Україні, а й у Європі. Оранжерея субтропічних рослин включає експозицію рослин із п’яти континентів світу (Австралії, Африки, Північної та Південної Америки, а також представників Азійської флори).
Також Гордзієвська продемонструвала здобувачам вищої освіти різноманітних представників відділів і родів світової флори, зокрема: Рід Пальма, який в ботсаду налічує понад 60 видів, зокрема: фінікова пальма, пальма Вашингтонія, сагова пальма, пальма Трахікарпус, пальма Хамаеропс тощо. Найстарішою є пальма Лівістона, їй понад 200 років, але вона квітне щороку. Її висота складає близько 30 метрів. Пальма має статус національного надбання. Також під час екскурсії студенти дізналися цікаву особливість представників роду Пальма – це те, що в них одна точка росту – розетка, і якщо та зламається, то рослина гине; Рід Евкаліпт; Рід Мирт; Рід Кава (кавове дерево); Рід Бамбук; Рід Фікус (інжир, фікус каучуконосний); Відділ Голонасінні, клас Хвойні, родина Араукарієвих. Це вічнозелені дерева, представниками яких є Волемія (давно вважалася вимерлою – майже 200 млн. років тому) й Араукарія.
Лариса Гордзієвська вміло привертала увагу студентів цікавими фактами про рослини, а саме: оливкове дерево європейське (саме його приніс Нойу голуб-Миру у власному дзьобі); лавр благородний (саме з його листків зроблені вінки бакалаврів (bacca – ягода); японський субтропічний банан (щоб краще запам’ятати латинську назву означеної рослини Musa її асоціюють із музою).
Продовжила екскурсію здобувачам вищої освіти в оранжереї із колекції сукулентних рослин науковий співробітник Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна – Віра Нікітіна (зав. відділу еколого-освітньої роботи, кандидат біологічних наук, с.н.с., куратор колекції сукулентних рослин із родини Crassulaceae, Aizoaceae, Asclepiadaceae). Вона презентувала студентам-природничникам колекцію кактусів та інших сукулентів, яка налічує близько 2 тисяч видів і є найбільшою в Україні. Вона складається із експозицій, зокрема: «Сукулентні рослини Американського континенту», «Кактуси тропічного лісу», «Сукулентні рослини о. Мадагаскар та Південної Африки», «Сукулентні рослини Африканського континенту» тощо. Студенти мали змогу спостерігати за представниками сукулентних рослин родів: Молочай, Алоє, Агава тощо та кактусових – Опунція, Селеніцереус, Гілоцереус, Рипсаліс, Лепісміум тощо.
«Дякуємо директору Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка Марині Гайдарджи та науковим співробітникам установи Ларисі Гордзієвській та Вірі Нікітіній за долучення здобувачів вищої освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі до вивчення світової флори. Чекаємо на подальшу наукову співпрацю і цікаві зустрічі у межах укладеної угоди з ботанічному саду!», – підсумовують сковородинівці.
Нагадаємо, що «Кактусенята» з Переяславського БХТДЮМ відвідали «Лабораторію інноваційної освіти» на базі УГСП.
Пресцентр кафедри природничих дисциплін і методики навчання
