19-20 жовтня 2023 року кафедра екології, географії і методики навчання факультету природничої освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі спільно з Інститутом географії Національної академії наук України, Інститутом педагогіки Національної академії педагогічних наук України, Міжнародною асоціацією сталого розвитку (м. Варна, Болгарія), Техаським університетом в Остіні (м. Остін, США) та Вищою школою Куявська (м. Влоцлавек, Польща) зорганізувала непересічний і вже відомий на теренах нашої держави захід у галузі географічної науки та освіти – ІІІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Географічна наука та освіта: перспективи й інновації». У 2023 році вона об’єднала близько 150 науковців-географів, науково-педагогічних працівників, учителів географії, аспірантів і студентів з різних куточків України та інших країн.
Насамперед від імені Університету Григорія Сковороди в Переяславі до учасників з вітальним словом звернувся ректор, доктор історичних наук Віталій Коцур і наголосив на важливості та актуальності заходу у час російсько-української війни, в умовах впливу воєнних дій на геопросторову організацію суспільства України. За багаторічну плідну науково-освітню співпрацю між кафедрою екології, географії і методики навчання та Інститутом географії НАН України в проведенні Всеукраїнських конкурсів студентських наукових робіт з географії, Всеукраїнських студентських олімпіад, Міжнародних науково-практичних конференцій від імені Вченої ради він нагородив доктора географічних наук, професора, академіка НАН України, почесного директора Інституту географії НАН України Леоніда Руденка відзнакою «Почесний доктор наук». Пам’ятними медалями «Григорій Сковорода» були нагороджені доктор економічних наук, професор, академік НАН України, віцепрезидент Національної академії наук України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук Сергій Пирожков та доктор геологічних наук, професор, академік НАН України, академік-секретар Відділення наук про Землю Національної академії наук України, директор Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України Олександр Пономаренко.
Надалі з вітальними словами від імені Національної академії наук України до учасників звернувся віцепрезидент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук, доктор економічних наук, професор, академік Сергій Пирожков.
«Агресія росії, руйнація нашої економіки, збитки, які несе наша інфраструктура та довкілля, значною мірою призупинили заплановані фундаментальні дослідження та вивели на перший план гострі проблеми, пов’язані із війною. Національна академія наук України з перших днів масового вторгнення російського агресора в Україну відреагувала на цю трагічну подію: фактично вся увага науковців та їх фінансування нині зосереджено на оборонній тематиці. Багато науковців пішли на фронт, щоб зі зброєю в руках гідно захищати своє право на життя у вільній державі.
Учасники конференції слідкують за тими втратами, які понесло Українське суспільство, а це людські втрати, зруйноване житло, наукові та освітянські заклади, інфраструктура, природне середовище. У лютому цього року у зверненні до учасників заходу федерального Президента Німеччини, присвяченого солідарності з Україною, Президент України Володимир Зеленський повідомив, що 1877 українських міст і сіл, окуповано Росією.
Науковці Академії наук України із розумінням справи працюють не тільки для забезпечення перемоги над ворогом, але й фокусуються на повоєнній відбудові України. Це 15 проєктів державного рівня, що означені в програмі Відновлення держави. Тож, важливим напрямом досліджень є оцінювання регіонального виміру наслідків впливу агресії Росії на людський капітал, поселенську мережу та природне середовище, що і є одним із головних питань в роботі конференції.
До них також належать і планування просторових структур і потоків у воєнний і повоєнний час на різних рівнях розвитку. Загальновідомим постулатом є важливість розвитку географічної освіти, як основи для розуміння усіх процесів, які відбуваються в земній оболонці.
У складний воєнний час ви, присутні тут, приділяєте значну увагу дослідженню цих напрямів. І ми маємо подякувати Вам за те, що Ви й досі працюєте над важливими проблемами сучасності, особливо в такий важкий період життя нашої держави.
З особливою теплотою я звертаюся до наших давніх друзів із Республіки Польща. Академія наук України давно співпрацює із науковцями Польської Академії наук. Продовжуються наукові контакти і між нашими географами. Минулого року вони започаткували українсько-польську платформу просторового розвитку, яка є міждисциплінарною та спрямованою на консультативну підтримку процесів відбудови у повоєнній Україні.
В її рамках відбудеться і сьогоднішня сесія з просторового планування та розвитку. Вважаю, що учасникам конференції буде дуже корисно почути думки наших друзів із Польщі щодо руху України до європейського простору та до перемоги над небезпечним ворогом. Він є небезпечним не тільки для України, але й для всього демократичного світу», – зазначив Сергій Іванович та, від імені Національної академії наук України, побажав учасникам конференції гарних наукових результатів, Великої Перемоги над ворогом усім присутнім.
Також до учасників зібрання з вітальними словами звернулися доктор географічних наук, професор, голова Комітету просторової економіки та регіонального планування Польської академії наук, голова департаменту просторової організації Інституту географії та просторової організації ПАН Томаш Коморницький, доктор геологічних наук, професор, академік НАН України, директор Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України Олександр Пономаренко, доктор географічних наук, член-кореспондент НАН України, директор Інституту географії НАН України Євгенія Маруняк.
У наступному слоті зібрання розпочалася спільна україно-польська сесія «Просторове планування та розвиток» – у форматі виступів та дискусії звучали надзвичайно актуальні доповіді щодо просторового планування в обох країнах, інституційних викликів систем просторового планування в сестринських країнах, української системи планування в перехідний період, стратегії просторової фрактальності розвитку міст у повоєнній відбудові України, значення для післявоєнної відбудови регіональної української політики, викликів територіальної інтеграції в польсько-українському прикордонні, просторових моделей сервісу соціальної мережі Facebook на прикладі Польщі, України та Білорусі. У перерві гості конференції мали змогу відвідати екскурсію стінами УГСП.
Приємно, що в таких непростих умовах, можливість відвідати конференцію знайшли і доктор географічних наук, професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Василь Джаман, і львівська делегація у складі кандидата географічних наук, доцента, декана географічного факультету Володимира Біланюка та доктора географічних наук, професора, завідувача кафедри конструктивної географії і картографії Євгена Іванова. На пам’ять про УГСП вони так само отримали нагороди.
Важливим було підписання договору про науково-освітню співпрацю між географічним факультетом Львівського національного університету імені Івана Франка в особі декана, кандидата географічних наук, доцента Володимира Біланюка та факультетом природничої освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі в особі декана кандидата історичних наук, доцента Юрія Козубенка. Традиційно, за ініціативи директорки бібліотеки Ольги Шкири відомі науковці-академіки залишили свої автографи в читальному залі «Чумацький шлях». Принагідно, під час конференції наукова бібліотека університету презентувала виставку із сучасної географічної літератури.
Після сесії «Просторове планування і розвиток» порядок денний пленарного засідання, 19 жовтня 2023 року, включав виступи Євгенії Маруняк, Леоніда Руденка, Сергія Лісовського, Василя Джамана, Ірини Гукалової, Людмили Воловик, Валентини Борисенко, Любов Зеленської, Григорія Підгрушного, Романа Спиці, Лідії Горошкової які стосувалися важливих питань, зокрема про наслідки російської агресії в перспективі сталого просторового розвитку регіонів України, географію міграцій населення України в умовах російсько-української війни, геопросторову цілісність земної оболонки, оновлення інструментарію реалізації регіональної політики в умовах війни, вплив наслідків російської агресії на людський капітал України, національну ідентичність і роль географічної науки в освітньому процесі у ХХІ столітті, сучасну кризу в географічній освіті, територіальний аспект битви за Київ у 2022 році, новітню і сучасну геодинаміку району розміщення Каховського водосховища та можливі геодинамічні наслідки катастрофи на Каховській ГЕС, логістичну інфраструктуру України в умовах війни та повоєнного відновлення України.
Підсумовуючи роботу конференції, від імені організаційного комітету конференції Леонід Руденко та Людмила Воловик щиро подякували усім учасникам конференції з України, польським колегам за представлення географічних наукових досліджень, співпрацю та запросили академічну спільноту до участі в IV Міжнародній науково-практичній конференції, яка відбудеться наступного року на базі нашої альма-матер. Поза тим організатори наголосили, що матеріали конференції, а також запис виступів найближчим часом будуть розміщені на офіційних сайтах УГСП та Інституту географії НАН України.
Наступного дня, 20 жовтня 2023 року, робота конференції продовжилася за заявленими в програмі секційними засіданнями конференції: «Проблеми географічної освіти та їх наслідки для майбутнього України. Теорія та методика навчання географії», «Географічні інформаційні системи та цифрова Україна», «Регіональний вимір наслідків впливу агресії росії на людський капітал, поселенську мережу, природу і господарство України», «Географія у плануванні просторових структур і потоків у воєнний та повоєнний час: локальний, регіональний, національний та глобальний рівні».
Повідомляється, що науково-педагогічні працівники кафедри екології, географії і методики навчання підготували доповіді з теорії і методики навчання географії, професійній підготовці майбутніх учителів географії, зокрема старшої викладачки Рімми Бондаренко – «Формування пізнавальної активності учнів під час використання народних прикмет природознавства характеру на уроках географії»; кандидата історичних наук, доцента Катерини Ковальської – «Формування в учнів предметних компетентностей під час реалізації навчальних проєктів на уроках географії»; кандидат педагогічних наук, професор Борис Чернов – «Здоров’я як соціальна необхідність та навчання і виховання»; кандидат історичних наук, старший викладач Валерія Мічуда – «Краєзнавство як дієвий засіб патріотичного виховання»; кандидат педагогічних наук, доцент Володимир Носаченко – «Роль туристичного краєзнавства в підготовці майбутніх учителів географії до безперервного професійного розвитку»; кандидат педагогічних наук, професор Антоніна Розсоха – «Ціннісний компонент професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів географії». Також варто відмітити активну участь магістрантів спеціальності Середня освіта (Географія) Університету Григорія Сковороди в Переяславі, які на конференції апробували результати власних досліджень за тематикою кваліфікаційних робіт магістра.
Нагадаємо, у цьому році географи УГСП успішно закінчили Всеукраїнську Академію «i-Tree4UA».
Пресцентр кафедри екології, географії і методики навчання
