ХV Міжнародна науково-практична конференція «Безпека життєдіяльності, екологія і охорона здоровʼя дітей і молоді ХХІ сторіччя: сучасний стан, проблеми та перспективи»: підсумки зібрання

Факультет природничої освіти > Новини факультету > Новини кафедри здоров’я і безпеки життєдіяльності > ХV Міжнародна науково-практична конференція «Безпека життєдіяльності, екологія і охорона здоровʼя дітей і молоді ХХІ сторіччя: сучасний стан, проблеми та перспективи»: підсумки зібрання

30-31 жовтня 2025 року на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі проходила ХV Міжнародна науково-практична конференція «Безпека життєдіяльності, екологія і охорона здоров’я дітей і молоді ХХІ сторіччя: сучасний стан, проблеми та перспективи».

Організаторами заходу виступили Міністерство освіти і науки України, Національна Академія педагогічних наук України, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Чеський університет наук про життя в Празі (Чеська Республіка), Державний педагогічний університет імені Йона Крянге (Молдова), Європейська Асоціація наук з безпеки (Польща), Міжнародна Академія безпеки життєдіяльності (Україна), ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ», Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області.

У реаліях сьогодення, позначених наслідками російсько-української війни, тривалими соціально-економічними викликами, інформаційним тиском та зростанням екологічних ризиків, питання безпеки життєдіяльності, охорони здоров’я дітей і молоді набувають виняткової актуальності. Воєнні дії, радіаційна небезпека, техногенні інциденти та зміни клімату істотно впливають на стан фізичного, психічного та соціального благополуччя населення. За таких умов особливого значення набуває пошук ефективних механізмів забезпечення безпеки людини, розвитку екологічної свідомості та формування культури здоров’я як складової національної безпеки.

Міжнародна науково-практична конференція «Безпека життєдіяльності, екологія і охорона здоровʼя дітей і молоді ХХІ сторіччя: сучасний стан, проблеми та перспективи» покликана об’єднати науковців, педагогів, фахівців із медицини, психології, екології та безпеки задля обговорення актуальних проблем збереження життя і здоров’я в умовах сучасних викликів. У центрі уваги – формування безпечного освітнього середовища, підтримка психічного здоров’я молоді, розвиток екологічної культури та впровадження інноваційних підходів до підвищення стійкості суспільства перед загрозами сьогодення.

Пленарне засідання XV Міжнародної науково-практичної конференції «Безпека життєдіяльності, екологія і охорона здоров’я дітей і молоді XXI століття: сучасний стан, проблеми та перспективи» відкрив проректор з навчально-методичної роботи Університету Григорія Сковороди в Переяславі Володимир Носаченко. У своєму зверненні він підкреслив значущість цього наукового заходу, який уже п’ятнадцять років об’єднує вчених, освітян і практиків задля обговорення нагальних питань збереження життя, здоров’я та безпеки підростаючого покоління в умовах сучасних викликів.

Серед іншого Володимир Миколайович відзначив, що конференція є важливою платформою для обміну науковими здобутками, інноваційними ідеями та практичними рішеннями у сфері безпеки життєдіяльності, екології та охорони здоров’я. Він наголосив на необхідності інтеграції наукових знань у систему освіти й виховання молоді, формуванні в них культури безпечної поведінки, екологічної відповідальності та усвідомленого ставлення до власного здоров’я.

Проректор висловив сподівання, що напрацювання конференції сприятимуть розвитку міждисциплінарної співпраці, розробці сучасних профілактичних і просвітницьких програм, а також підвищенню рівня безпеки та якості життя дітей і молоді в Україні та за її межами.

Надалі модератор конференції, доктор історичних наук, професор Надія Коцур у своєму вступному слові акцентувала увагу на надзвичайній актуальності обговорення питань безпеки в умовах сучасних суспільних трансформацій. Вона підкреслила, що безпека життєдіяльності сьогодні охоплює не лише соціальні, екологічні та психологічні виміри, а й має вирішальне значення для збереження людського потенціалу в умовах війни та нестабільності. Надія Іванівна наголосила, що саме наукове співтовариство покликане формувати ефективні стратегії протидії загрозам, сприяти розвитку культури безпеки та формуванню стійкості українського суспільства.

Декан факультету природничої освіти, кандидат історичних наук, доцент Юрій Козубенко привітав учасників конференції та побажав їм змістовної наукової дискусії й результативної співпраці. У своєму зверненні він зазначив, що цей науковий форум є важливим майданчиком для інтеграції знань і досвіду з різних галузей задля пошуку інноваційних рішень у сфері безпеки, здоров’я та екології. Юрій Леонідович висловив переконання, що спільні наукові ініціативи сприятимуть формуванню нових підходів до забезпечення добробуту й гармонійного розвитку молодого покоління.

Загальні принципи фізичної реабілітації при травмах опорно-рухового апарату були висвітлені у виступі кандидата медичних наук, доцента кафедри здоров’я і безпеки життєдіяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі Василя Бондарчука. У доповіді було акцентовано увагу на сучасних підходах до відновлення функціональних можливостей пацієнтів після травм, зокрема на важливості ранньої реабілітації, поетапного збільшення навантаження та індивідуалізації програм відновлення. Доповідач підкреслив значення міждисциплінарної взаємодії фахівців – лікарів, фізичних терапевтів, ерготерапевтів – у досягненні максимальної ефективності відновних процесів. Відзначено, що використання інноваційних методів кінезіотерапії, механотерапії та нейрореабілітації сприяє прискоренню відновлення рухових функцій, профілактиці ускладнень і підвищенню якості життя пацієнтів.

Сучасні підходи до формування гігієнічних навичок у дітей було представлено у виступі здобувача третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти за спеціальністю 032 «Історія та археологія» Університету Григорія Сковороди в Переяславі Максима Рудича. У доповіді було наголошено, що навчання дітей основам гігієни має ґрунтуватися не на примусі чи моралізаторстві, а на позитивному емоційному досвіді, ігрових методах та творчій взаємодії. Доповідач підкреслив, що використання казкових сюжетів, рольових ігор і прикладу дорослих сприяє тому, щоб гігієна стала для дитини природною частиною щоденного життя, пов’язаною із задоволенням і самостійною відповідальністю за власне здоров’я.

Питання організації безпечного освітнього середовища у закладах військового спрямування в умовах воєнного стану було висвітлено у виступі директора КЗ КОР «Переяславський ліцей «Патріот» Василя Козія. Доповідач наголосив, що безпека освітнього процесу охоплює не лише фізичний аспект, а й психологічну готовність учасників освітнього середовища діяти злагоджено в умовах ризику. Особливу увагу було приділено формуванню почуття взаємопідтримки, дисципліни та відповідальності серед учнів як основи безпечної поведінки. Відзначено також роль виховної роботи у розвитку стресостійкості, самоконтролю та вмінь реагувати на надзвичайні ситуації.

Вплив російсько-української війни на кліматичні процеси в Україні було розглянуто у науковій доповіді кандидата історичних наук, доцента, декана факультету природничої освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі Юрія Козубенка. Доповідач окреслив взаємозв’язок між бойовими діями, руйнуванням інфраструктури, масштабними пожежами та збільшенням кількості хвиль спеки, що призводять до локальних змін мікроклімату. У виступі підкреслено важливість системного екологічного моніторингу, відновлення природних ресурсів і посилення екологічної освіти як стратегічних напрямів збереження довкілля та здоров’я населення.

Сучасне бачення майндфулнес як ефективного інструменту підтримки психічної безпеки особистості було представлено у виступі кандидатки історичних наук, доцентки кафедри здоров’я і безпеки життєдіяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі Катерини Вариводи. У доповіді розкрито сутність практик усвідомленої присутності, їхній вплив на регуляцію емоцій, підвищення стресостійкості та розвиток адаптивного потенціалу в умовах війни. Доповідачка наголосила на необхідності впровадження майндфулнес-технологій у систему освіти й психологічної допомоги, оскільки вони сприяють відновленню внутрішньої рівноваги, розвитку гнучкого мислення та формуванню культури психоемоційного благополуччя в українському суспільстві.

Підсумовуючи результати міжнародної науково-практичної конференції «Безпека життєдіяльності, екологія і охорона здоров’я дітей і молоді ХХІ сторіччя: сучасний стан, проблеми та перспективи», організаційний комітет наголошує, що представлений науковий доробок має вагоме значення для розвитку безпечного, екологічно свідомого та здоров’язбережувального суспільства. В умовах воєнних дій та глобальної нестабільності питання збереження життя, здоров’я і довкілля набувають особливої актуальності, потребуючи міждисциплінарних підходів і практичної реалізації на всіх рівнях освіти та державної політики.

Ідеї, окреслені учасницями та учасниками конференції, створюють підґрунтя для розроблення інноваційних стратегій безпеки, підвищення екологічної культури й формування відповідального ставлення до власного здоров’я та добробуту нації. Саме синергія наукових досліджень, освітніх ініціатив і громадянської свідомості є запорукою сталого розвитку України та її відновлення в післявоєнний період.

Пресцентр кафедри здоров’я і безпеки життєдіяльності