ХІV Міжнародна науково-практична конференція «Безпека життєдіяльності, екологія і охорона здоровʼя дітей і молоді ХХІ сторіччя: сучасний стан, проблеми та перспективи»: підсумки зібрання, яке збагатило УГСП новим договором про співпрацю

Факультет природничої освіти > Новини факультету > ХІV Міжнародна науково-практична конференція «Безпека життєдіяльності, екологія і охорона здоровʼя дітей і молоді ХХІ сторіччя: сучасний стан, проблеми та перспективи»: підсумки зібрання, яке збагатило УГСП новим договором про співпрацю

30-31 жовтня 2024 року на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі проходила ХІV Міжнародна науково-практична конференція «Безпека життєдіяльності, екологія і охорона здоров’я дітей і молоді ХХІ сторіччя: сучасний стан, проблеми та перспективи». Зібрання було організоване в рамках плану наукових заходів Міністерства освіти і науки України за сприянням Національної академії педагогічних наук України, Європейської асоціації наук з безпеки (Польща), Міжнародної академії безпеки життєдіяльності (Україна), Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області. Серед іншого, у рамках зібрання, Університет Григорія Сковороди в Переяславі підписав меморандум про співпрацю з Центром фізичної та реабілітаційної медицини «Я ваш лікаря».

Організаторами заходу виступили Міністерство освіти і науки України, Національна академія педагогічних наук України, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Czech University of Life Sciences Prague (CZU, Czech Republic), Європейська асоціація наук з безпеки (Польща), Міжнародна академія безпеки життєдіяльності, ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМНУ», а також Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області.

 У сучасних умовах російсько-української війни, соціально-політичної нестабільності, інформаційної пропаганди з боку росії, екологічних змін та техногенних катаклізмів, радіаційної загрози питання безпеки життєдіяльності, екології та охорони здоров’я людини потребують першочергового розв’язання. На тлі збройного конфлікту посилюються ризики для психічного та фізичного здоров’я населення, зростає необхідність у підвищенні стійкості громад до надзвичайних ситуацій, забезпеченні кібербезпеки, а також формуванні стратегії інформаційного захисту в умовах гібридної війни. Водночас в умовах зростаючої екологічної загрози та поширення кризових явищ особливо актуальними стають заходи, спрямовані на збереження фізичного та психічного здоров’я населення, формування навичок адаптації до нових умов і підвищення стійкості до впливу негативних факторів довкілля.

Пленарне засідання XIV Міжнародної науково-практичної конференції «Безпека життєдіяльності, екологія і охорона здоров’я дітей і молоді XXI століття: сучасний стан, проблеми та перспективи» відкрив ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі – Віталій Коцур. У своєму вітальному слові він наголосив на важливості цієї конференції, яка вже протягом 14 років слугує платформою для обговорення актуальних питань безпеки життєдіяльності, екології та охорони здоров’я молодого покоління. За його словами, учасники конференції мають можливість обмінюватися досвідом, знаходити нові підходи до вирішення проблем у сфері охорони здоров’я та екології, а також формувати стратегії для забезпечення безпеки дітей і молоді. Він також висловив сподівання, що результати конференції сприятимуть подальшому розвитку наукових досліджень та практичних ініціатив, які зможуть покращити умови життя молодого покоління, підвищити їхню обізнаність про важливість здорового способу життя і екологічної свідомості.

Також конференція збагатила Університет Григорія Сковороди в Переяславі на ще один Меморандум про партнерство та співпрацю. Мова про угоду, підписану між закладом в особі ректора Університету Віталія Коцура та Центром фізичної та реабілітаційної медицини «Я ваш лікар» в особі співвласника Юрія Гріненка. Метою цього Меморандуму встановлення стратегічної співпраці та визначення шляхів взаємної підтримки Сторін. Дія Меморандуму спрямована на забезпечення таких напрямів співпраці: створення освітнього середовища для здобувачів, які вивчають напрямки, пов’язані з фізичною реабілітацією та ерготерапією (проведення лекційних та практичних занять, створения умов для баз практик тощо); створення умов для конверсії, соціальної адаптації та науково-професійної перепідготовки військових кадрів, ветеранів та членів їх сімей; консолідацію зусиль інститутів та інституційних суб’єктів, які сприяють процесу конверсії, науково-професійної перепідготовки та соціальної адаптації військових кадрів, ветеранів шляхом проведення навчальних занять: здійсненню наукового консультування; організації та проведення курсів, семінарів, практикумів, тренінгів, стажувань; організації та проведенню заходів з працевлаштування (форумів, семінарів, конференцій, зустрічей тощо), наданню освітніх послуг на підставі визначення актуальних викликів бізнес-середовища, новітніх досягнень науки та закордонного досвіду.

«З метою реалізації цього Меморандуму в межах наявних ресурсів сторони визначають уповноважених осіб для проведення консультацій і розроблення пропозицій щодо спільної реалізації завдань та заходів спрямованих на досягнення мети цього Меморандуму; проводять спільні заходи: робочі зустрічі, наради, круглі столи, семінари, тренінги, лекції, конференції для обговорення питань, пов’язаних із реалізацією заходів у рамках співпраці; розробляють та затверджують плани спільних дій; здійснюють у межах компетенції обмін відповідною інформацією з Ініціативи або за запитом однієї із Сторін; залучають до спільної діяльності представників органів державної влади, громадських організацій відповідно до чинного законодавства та попередніми домовленостями із ними; узгоджують інші спільні заходи в рамках цього Меморандуму», – йдеться у тексті угоди.

«УГСП завжди був лідером у інноваціях. Найперше – педагогічних, а нині й медичних. Оскільки маємо абсолютно повне розуміння того, що реабілітаційний процес обов’язково, як у медичному так і в психологічному вимірах, повинен бути комплексним. Маючи величезну базу для підготовки психологів які можуть працювати із людьми які, наразі, страждають на дисфункції тіла та душі методика і варіанти співпраці буде надзвичайно ефективною. Серед іншого мова йде про навчання студентів медичній терапії. Нині по Україні є надзвичайний запити на таких студентів. Законодавча база нині виписана так, що кожен заклад, не залежно від власності, повинен мати фахівців з фізичної терапії – терапевтів-магістрів. Їх має бути в половину більше, ніж є нині. База  Центру фізичної та реабілітаційної медицини наразі представлена 15 фахівцями – лікарями фізичної і реабілітаційної медицини, фізичними терапевтами. Ми готові приймати студентів, навчати їх технікам, методикам і підходам», – прокоментував підписання Юрій Гріненко.

Надалі модератор конференції, доктор історичних наук, професор Надія Коцур, у вступному слові безпосередньої роботи конференції, підкреслила важливість обговорення питань безпеки в умовах сучасних викликів, які охоплюють соціальні, екологічні та психологічні аспекти. Надія Іванівна наголосила, що в умовах війни та нестабільності безпека життєдіяльності та збереження здоров’я набувають першочергового значення для українського суспільства.

У свою чергу декан факультету природничої освіти, кандидат історичних наук, доцент Юрій Козубенко, привітав учасників конференції та побажав плідної співпраці на шляху до вирішення важливих проблем, пов’язаних із безпекою та здоров’ям. Юрій Леонідович висловив сподівання, що конференція стане платформою для обміну досвідом, створення нових наукових підходів та зміцнення партнерських зв’язків між фахівцями різних галузей.

Впровадження інструментів психологічної підтримки у навчальний процес школярів було представлено у виступі к.м.н., старшого дослідника, провідного наукового співробітника лабораторії соціальних детермінант здоров’я населення ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» Тетяни Станкевич. У доповіді було наголошено на важливості інтеграції психологічної підтримки в освітній процес, особливо в умовах зростаючого емоційного навантаження на учнів під час війни. З метою збереження психічного здоров’я школярів необхідно створювати безпечне та підтримуюче навчальне середовище, впроваджувати інструменти для подолання стресу та розвитку емоційної стійкості, що стане основою для формування психічної стійкості та адаптації в умовах сучасних викликів.

У своїй доповіді «Реабілітаційні технології відновлення здоров’я особистості: сучасний стан, проблеми» к.м.н., доцент, директор Центру фізичної та реабілітаційної медицини Юрій Гріненко висвітлив успішний розвиток реабілітаційних технологій, спрямованих на відновлення здоров’я та функціональних можливостей пацієнтів. Він зазначив, що сьогодні активно впроваджуються інноваційні методи, які включають фізичну терапію, кінезіотерапію, ерготерапію, а також використання спеціалізованого обладнання, що забезпечує індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Завдяки комплексним програмам реабілітації та висококваліфікованим фахівцям Центру фізичної та реабілітаційної медицини досягаються значні результати у покращенні якості життя та відновленні здоров’я людей.

Складові формули психологічної стійкості та її плекання в умовах війни були розглянуті у доповіді к.псн., доцента, завідувачки кафедри практичної психології Університету Григорія Сковороди в Переяславі Вікторії Вінс. Війна є часом важких випробувань для особистостей та суспільства, що вимагає активного розвитку психологічної стійкості. У своїй доповіді Вікторія Анатоліївна акцентувала увагу на важливості емоційної регуляції, соціальної підтримки та адаптивних стратегій, які допомагають людям справлятися зі стресом і труднощами, що виникають в умовах збройного конфлікту.

Однією з ключових ініціатив, що сприяють розвитку ментального здоров’я в Україні, є Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», започаткована першою леді Оленою Зеленською. Програма має на меті підвищення обізнаності населення щодо важливості психічного здоров’я, а також надання доступу до психологічної підтримки. Вікторія Вінс зазначила, що такі програми є критично важливими для формування стійкості серед населення, оскільки вони допомагають людям зрозуміти свої емоції, отримати підтримку та адаптуватися до нових реалій життя в умовах війни.

Проблема подолання освітніх втрат у соціальній та здоров’язбережувальній освітній галузі була розглянута у виступі здобувача ступеня доктора філософії другого року навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі, вчителя біології та основ здоров’я Максима Рудича. У своїй доповіді він акцентував увагу на викликах, з якими стикається освітня система під час війни, зокрема в контексті уроків основ здоров’я в рамках Всеукраїнської школи онлайн. Рудич підкреслив важливість адаптації навчального процесу до нових умов, що передбачає не лише передачу знань, але й формування у дітей навичок стійкості та усвідомлення власного здоров’я. Аспірант навів приклади інноваційних підходів до викладання, які враховують потреби учнів у стресових ситуаціях, а також роль дистанційних технологій у забезпеченні доступності навчання. Досвід реалізації уроків основ здоров’я демонструє, як можна ефективно інтегрувати принципи здоров’язбереження у навчальний процес, забезпечуючи підтримку та розвиток учнів у цей складний час.

Екологічні наслідки російсько-української війни, а також проблеми та шляхи їх вирішення були обговорені у виступі кандидата історичних наук, доцента, декана факультету природничої освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі Юрія Козубенка. У своїй доповіді він акцентував увагу на тому, як збройний конфлікт вплинув на навколишнє середовище України, зокрема на забруднення повітря, води та ґрунтів, а також на руйнування екосистем. Козубенко наголосив на необхідності комплексного підходу до вирішення екологічних проблем, які виникли внаслідок війни. Він окреслив важливість наукових досліджень для оцінки шкоди, завданої природі, і розробки стратегій відновлення екологічного балансу. Також він підкреслив роль суспільства та держави у впровадженні екологічних ініціатив, які сприятимуть не лише відновленню постраждалих територій, але й формуванню екологічної свідомості у населення.

Наостанок члени організаційного комітету висловлюють сподівання, що актуальні питання безпеки життєдіяльності, екології та охорони здоров’я, висвітлені в представлених матеріалах, матимуть як теоретичне, так і практичне значення. Ідеї та думки науковців стануть міцним підґрунтям для подальшого удосконалення в цих важливих сферах, сприяючи формуванню ефективних рішень у контексті сучасних викликів.

 

 Організаційний комітет конференції