Здобувачі вищої освіти першого та другого курсів спеціальностей 014 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) й 014 Середня освіта (Природничі науки), що навчаються на факультеті природничої освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі, згідно вимог освітньо-професійних програм здійснили екскурсійний маршрут до затоки Куряче горло Переяславської ОТГ Бориспільського району.
Згідно з укладеною угодою про проведення практики до екскурсії приєдналася доцентка комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Ірина Фурса. Вона здійснювала відеотрансляцію для студентів спеціальності 091 Біологія, біохімія цього дружнього нам закладу вищої освіти.
За розповідями сковородинівських природничників, навчально-польова практика передбачала вивчення типових представників регіональної флори та фауни Переяславщини. На схилах р. Дніпро практиканти ознайомилися із степовими видами рослин, таких як: шавлія поникла (Salvia nutans L.), шавлія лучна (S. pratensis L.), чебрець звичайний (Thymus serpyllum L.), зіновать руська (Chamaecytisus ruthenicus K.), підмаренник справжній (Galium verum L.), будяк пониклий (Carduus nutans L.) та ін. Значну площу досліджуваної території займає популяція регіонально зникаючих видів мигдалю степового (Amygdalus nana B.) та вишні степової (Prunus fruticosa P.).
Результати спостережень засвідчили, що найбільш домінуючими об’єктами регіональної фауни виявилися види рядів Coleoptera, Odonata, Lepidoptera. За результатами проведених спостережень були ідентифіковані такі види: коник зелений (Tettigonia viridissima L.), бронзівка золотиста (Cetonia aurata L.), сонцевичок змінний (Araschnia levana L.), бронзівка волохата (Tropinota hirta P.), білан жилкуватий (Aporia crataegi L.), листоїд зелений (Chrysolina herbacea D.), бабка плоска (Libellula depressa L.), красуня блискуча кримська (Calopteryx splendens taurica S.), ящірка безнога (Anniella pulchra G.), ящірка прудка (Lacerta agilis L.) та ін.
Учасники навчально-польової практики ознайомилися із рідкісними та зникаючими видами, котрі потребують збереження, зокрема: ковилою дніпровською (Stipa borysthenica K.), водяним горіхом плаваючим (Trapa natans L.), жуком-оленем (Lucanus cervus L.) та ін.
Підсумовуючи, можна ствердити, що практика не лише поглибила знання студентів про біорізноманіття Середньої Наддніпрянщини, а й підкреслила важливість охорони та збереження рідкісних видів, що потребують особливої уваги. Отримані знання та навички сприятимуть підготовці майбутніх фахівців з природничих наук та біології, здатних ефективно працювати на благо збереження природної спадщини України.
Пресцентр кафедри природничих дисциплін і методики навчання
