У період з 17 по 18 квітня 2024 року за ініціативи кафедри природничих дисциплін і методики навчання факультету природничої освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулась ІV Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми та перспективи розвитку природничої освіти». Подія передбачала обговорення наявних проблем та пошук шляхів підвищення якості підготовки майбутніх фахівців природничої освітньої галузі у контексті розбудови Нової української школи між вітчизняними та закордонними науковцями, педагогами закладів вищої освіти, вчителями-практиками.
Повідомляється, що значущість цього заходу була детермінована необхідністю визначення дієвих умов формування мобільного, конкурентно спроможного фахівця із новітнім світоглядом і мисленням, який здатний використовувати компетентнісний підхід у навчанні природничих наук (біології, хімії та фізики) у закладах освіти, володіє сучасними методами й технологіями навчання при виконанні професійних завдань з урахуванням сучасних тенденцій Нової української школи.
Науково-практична конференція передбачала такі напрями роботи:
- сучасний стан і перспективи розвитку природничої освітньої галузі (біологія, хімія, фізика, географія) у закладах загальної середньої та передвищої освіти в умовах модернізації;
- сучасні засоби, методи, форми та технології навчання у професійній підготовці фахівців природничих наук;
- тенденції й перспективи освіти сталого розвитку: український та європейський виміри;
- дослідження у галузі природничих наук: історичний та прикладний аспекти.
Загалом до роботи конференції долучились 155 провідних фахівців з різних структурних підрозділів НАПН і НАН України, зокрема Інституту педагогіки, Інституту вищої освіти, Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного, Національного науково-природничого музею, науковці з європейських університетів Institute for Research, Innovation and Technology Transfer «Ion Creangă» State Pedagogical University (Chisinau, Republic of Moldova), Institute of Biology, Pomeranian University in Słupsk (Słupsk, Poland), представники міжнародних транснаціональних фундацій та регіональних центрів (компанії ADRA Polska Foundation, Integration Center for Foreigners (Katowice, Poland), Regional Centre for Blood Donation and Blood Treatment named after John Paul II (Poland), а також науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти, вчителі, аспіранти та здобувачі вищої освіти з Житомирського державного університету імені Івана Франка, Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти, Рівненського державного гуманітарного університету, Черкаської медичної академії, Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради; Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка та Волинського національного університету імені Лесі Українки.
На початку зустрічі з вітальним словом виступили ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур, проректор із наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар, Doctor of Biological Sciences, Professor, Head of the Department of Animal Physiology, Institute of Biology, Pomeranian University in Słupsk (Poland) Natalia Kurhaluk, Candidate of Chemical Sciences, University Professor, Director of the Institute for Research, Innovation and Technology Transfer «Ion Creangă» State Pedagogical University (Chisinau, Republic of Moldova) Eduard Coropceanu та голова ради стейкхолдерів освітньо-професійних програм «Середня освіта (Природничі науки)», «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)» Університету Григорія Сковороди в Переяславі, директор Переяславської гімназії № 1 Валентина Дем’яненко. Промовці наголосили на важливості й актуальності наукового зібрання щодо вдосконалення системи підготовки майбутніх учителів-природничників у контексті концепції Нової української школи.
У ході пленарного засідання відбулось насичене презентування актуальних, узагальнюючих доповідей науково-академічної спільноти України та Європи з різних аспектів досліджуваної проблеми. З доповідями виступили науковці з різних країн, зокрема Natalia Kurhaluk, Halina Tkaczenko (Słupsk, Poland) «Pharmacological correction of the processes of ageing and aggravated stress states»; Eduard Coropceanu (Chisinau, Republic of Moldova) «Development of new materials with useful properties based on coordination compounds with organic ligands containing various electron donors atoms»; Vira Pomyluiko (Katowice, Poland) «Psychological aspects of the harmonious interaction of society and the environment»; Ольга Ярошенко (Україна) «Виклики НУШ предметному навчанню хімії у закладах загальної середньої освіти»; Тетяна Засєкіна (Україна) «Дидактичні засади оновлення фізичного складника базової природничої освіти в новій українській школі»; Руслана Романюк (Україна) «Проєктне навчання: сутність, механізми, освітні інструменти»; Наталія Грицай (Україна) «Підготовка майбутніх учителів до викладання інтегрованих курсів природничої освітньої галузі в 5-6 класах»; Галина Ягенська (Україна) «Компетентісні завдання у навчанні біології НУШ»; Тетяна Коршевнюк (Україна) «Інноваційний потенціал інтегрованого курсу «Пізнаємо Природу»; Людмила Міронець (Україна) «Методичні засади підготовки сучасного вчителя біології» та Олег Блажко (Україна) «Підготовка майбутніх докторів філософії за освітньо-науковою програмою «Теорія та методика навчання хімії».
Надалі у форматі круглого столу за визначеними напрямами відбулось активне обговорення заявлених проблем, зокрема Halina Tkaczenko, Natalia Kurhaluk, Małgorzata Gradziuk (Słupsk, Poland) «A range of tests for the diagnosis of infectious agents transmitted through the blood in donors of blood»; Любов Білик (Україна) «Формування професійної компетентності медичних фахівців у контексті модернізації змісту медичної освіти»; Ігор Ольшанський (Україна) «Внесок українських дослідників у систематику роду Betula (Betulaceae)»; Олена Солодовнік (Україна) «Готовність до самоосвіти студентів-медиків як ключова компетентність моделі сучасного фахівця»; Юрій Шапран (Україна) «Упровадження ідей енвайроменталізму в освіті за умов сьогодення України».
Зазначимо, що у рамках конференції відбувся вебінар «Цифровізація природничої освіти в умовах сьогодення», промовцями якого були вчителі-методисти, учителі-практики, здобувачі вищої освіти природничої освітньої галузі у процесі проведення та були спрямовані на розв’язання проблем використання інтерактивних методів й сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти під час змішаного навчання, зокрема використання різноманітних освітніх Е-платформ і застосунків у навчанні природничих шкільних предметів (ArBook, МOZAIK, LearningApps, PHET, Labster тощо).
Також у ході конференції розглядались результати наукових досліджень із напряму роботи «Дослідження у галузі природничих наук: історичний та прикладний аспекти». Доповідачі ґрунтовно розкрили різні аспекти поширення, популяційних, біоіндикаційних і ресурсних досліджень видів флори і фауни України тощо.
Після кожної доповіді учасники конференції дискутували та ділилися власними думками, спостереженнями, поглядами з приводу розглянутих проблем у природничій освітній галузі.
Підсумовуючи, варто зазначити, що за результатами ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Проблеми та перспективи розвитку природничої освіти» було ухвалено резолюцію, у якій прописані різні напрями роботи, зокрема клопотати перед Інститутом модернізації змісту освіти МОН України щодо стимулювання розробки модельних навчальних програм профільної середньої освіти природничої освітньої галузі, забезпечивши їх якісне громадське обговорення; більш активно залучати науковців, учителів-методистів, учителів-практиків до створення модельних навчальних програм профільної середньої освіти; здійснити ґрунтовний аналіз освітніх програм Інституту біології Поморського університету (м. Слупськ, Польща) з метою укладання угоди щодо спільної підготовки здобувачів освіти за освітньо-професійними програмами «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)» та «Середня освіта (Природничі науки)» за бакалаврським рівнем; гарантам освітніх програм кафедри природничих дисциплін і методики навчання доцентці Олені Дзюбенко (Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) та доцентці Людмилі Довгополій (Середня освіта (Природничі науки) внести пропозиції щодо удосконалення відповідних програм, забезпечивши їх адаптацію до партнерських закладів вищої освіти України та Європи та активне громадське обговорення й внесення відповідних змін у їх зміст до 30 серпня 2024 року.
Детальніше із програмою заходу та сертифікатами учасників можете ознайомитись за посиланнями.
Пресцентр факультету природничої освіти
