Протягом 19-20 жовтня 2022 року представники кафедри географії, екології і методики навчання факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі організували й провели ІІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Географічна наука та освіта: перспективи й інновації».
Цей важливий у галузі географічної науки та освіти захід було організовано спільно з Інститутом географії НАН України, Інститутом педагогіки НАПН України, Інститутом географії Румунської АН (м. Бухарест, Румунія), Міжнародною асоціацією сталого розвитку (м. Варна, Болгарія) та Техаським університетом в Остіні (м. Остін, США). Конференцію провели вже вдруге, цьогоріч вона об’єднала більше 100 науковців-географів, вчителів географії, аспірантів і студентів з усієї України та країн-партнерів.
Від імені нашого університету до учасників з вітальним словом звернулися кандидат історичних наук, доцент, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар та кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедри географії, екології і методики навчання Людмила Воловик. Вони наголосили на важливості й актуальності заходу, зокрема в умовах повномасштабного вторгнення російської федерації та впливу воєнних дій на геопросторову організацію суспільства України.
Далі з вітаннями до учасників звернувся доктор географічних наук, професор, академік НАН України, почесний директор Інституту географії НАН Леонід Руденко:
«Світ змінюється, останніми роками – із пришвидшенням. Для України за останні 50 років було три важливих фактори, що зумовили такі зміни: розпад Союзу, проголошення Незалежності та військова агресія росії. Всі вони суттєво вплинули на географічні дослідження в нашій державі. Перших два фактори викликали потребу заново поглянути на географію в Україні, адже виникла необхідність налагодження міжнародних стосунків, входження географів держави у міжнародні структури, активізації участі у міжнародних форумах, розробки та видання картографічних творів, монографій щодо формування уяви про ресурси, історію розвитку і потенціал держави, опрацювання нових освітніх програм з географії та підготовки, відповідно до них підручників і багато іншого.
Військова агресія росії, від 2014 року і до нині, змусила розширити напрями досліджень і формувати думки географів з воєнної географії. Викладене зумовило організаторів даної конференції зосередити її напрями на розгляді актуальних завдань географії, що пов’язані з агресією росії. Воєнна географія не була присутньою в освітянських і наукових програмах раніше. Тільки після 2014 року мені відома одна програма досліджень економістів НАН України, в якій розглянуті причини трагедії Донбасу, соціально-економічні втрати України, обумовлені подіями на Донбасі, загрози, ризики і можливості розвитку України та інші важливі питання. Воєнна географія, крім власних розробок, спирається і використовує результати досліджень й інших споріднених наук: геологічних, соціальних і т. д. В її полі зору мають розглядатись і оцінюватись загрози загострення політичних та військових дій в окремих регіонах і порушення їх стійкості».
Також пан Руденко відмітив, що важливим напрямом є дослідження економічно-воєнного потенціалу та визначення головних воєнно-промислових центрів окремих держав, які мають на певний етап розвитку стратегічне значення для великого регіону:
«Дуже важливим напрямом, який завжди був властивим для окремих географічних дисциплін, є оцінювання можливих оперативних дій з урахуванням і оцінюванням стану та особливостей поверхневих вод, рельєфу місцевості для можливих військових операцій. Особлива роль у сучасній воєнній географії належить картографії, ГІС-технологіям і використанню дистанційних методів дослідження при розробці планів можливих тактичних військових операцій. Воєнна географія має розробляти напрями діяльності морської картографії: вивчати особливості морського і річкового дна та глибин, можливості організації причалів, здійснювати попереднє оцінювання можливих театрів морських сутичок тощо. Очевидною є необхідність врахування завдань і напрямів діяльності воєнної географії в освітянських програмах різного типу».
«Оргкомітет Конференції бажає всім учасникам мирного неба та успіхів у науковій та освітянській діяльності», – підсумував Леонід Григорович.
До усіх учасників конференції з вітальними словами також звернулися доктор геологічних наук, професор, академік НАН України, директор Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка НАН України Олександр Пономаренко, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України, віцепрезидент НАПН України, директор Інституту педагогіки НАПН України Олег Топузов, голова Асоціації сталого розвитку Хрісто Крачунов.
Порядок денний пленарного засідання 19 жовтня 2022 року включав актуальні і важливі питання, зокрема оцінювання наслідків агресії росії в Україні для життєдіяльності суспільства окремих регіонів нашої держави, трансформацію ландшафтів внаслідок військових дій та шляхи їх відновлення, проблеми і перспективи розвитку географічної освіти в закладах загальної середньої і вищої освіти.
З актуальними і цікавими дослідженнями виступ мали доповідачі пленарного засідання: «Ми всі різні. Що нас має об’єднати?» Леоніда Руденка, «Україна як донор економічного розвитку росії та СРСР» Сергія Лісовського, «Військова агресія росії в Україні та її наслідки для географічної освіти й науки» Віліни Пересадько, «Географічні імперативи» Олександра Топчієва, «Освічена генерація – міцна нація» Тетяни Лаврук, «Використання Opensource Data Science для підтримки географії і геостатистики в Україні» Майкл Пирч, «Проблеми збереження етнокультурної спадщини населення затоплених сіл Переяславщини у повоєнному відновленні України» Валентини Борисенко, «Соціальні виклики воєнного часу і післявоєнного відновлення: попередній SWOT-аналіз» Ірини Гукалової, «Міська мережа України в період російської агресії (2014-2022 рр.)» ОлександрА Лейберюка, «Чи ти брат мені, мінськ?: зміна векторів у системі зв’язків міст-побратимів Києва» Олени Дронової, «Сільське населення України: соціальні виклики внаслідок російської агресії» Людмили Воловик. Усі вони виявили неабиякий інтерес в учасників.
Наступного дня робота конференції мала продовжитися за заявленими в програмі секційними засіданнями конференції: «Географія в оцінюванні наслідків агресії росії в Україні для життєдіяльності суспільства», «Трансформації ландшафтів внаслідок військових дій та шляхи їх відновлення», «Збалансований розвиток і цілі 2030: міжнародний та національний вимір», «Розвиток географічної освіти».
Науково-педагогічні працівники кафедри географії, екології і методики навчання підготували доповіді з теорії і методики навчання географії, професійній підготовці майбутніх учителів географії, зокрема: старший викладач Рімма Бондаренко «Формування екологічної свідомості в майбутніх учителів географії у процесі фахової підготовки», кандидат історичних наук, доцент Катерина Ковальська і кандидат педагогічних наук, професор Борис Чернов «Значення туристського краєзнавства у формуванні географічних компетентностей в учнів закладів загальної середньої освіти» та «Розвиток творчих здібностей в учнів у позакласній роботі», кандидат історичних наук, старший викладач Валерія Мічуда «Формування громадянської компетентності в учнів на уроках географії у старшій школі», кандидат педагогічних наук, докторант Володимир Носаченко «Особливості підготовки майбутніх учителів географії до безперервного професійного розвитку в країнах Південної Америки», кандидат педагогічних наук, професор Антоніна Розсоха «Морально-ціннісний підхід у формуванні екологічної компетентності майбутніх учителів». На жаль, повноцінно відновити роботу не вдалося у зв’язку з повітряною тривогою та нестабільною роботою електромережі.
Під час конференції наукова бібліотека університету презентувала виставку із сучасної географічної літератури.
Зі збірником матеріалів конференції та програмою заходу можна ознайомитися за посиланням.
Пресцентр кафедри географії, екології і методики навчання