Сьогодні, 28 вересня 2022 року, викладачі кафедри політології факультету гуманітарно-природничої освіти та соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі провели для усіх охочих сковородинівців брифінг-лекцію на тему «Роль демократії у ХХІ столітті». Ця тема є вкрай актуальною, адже в умовах сьогодення Україна зі зброєю в руках виборює своє право належати до демократичного світу.
За повідомленням організаторів, вступне слово виголосив проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності університету Василь Дудар, який, цитуючи слова В. Черчилля наголосив, що демократія є поганою формою правління, але всі інші – ще гірші. Цією тезою він підкреслив важливість демократії в сучасному світі. Натомість декан факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій Вячеслав Редзюк, який модерував захід, також вказав на його актуальність та по черзі запросив до слова всіх анонсованих спікерів. Пропонуємо вам нотатки найактуальніших тез, які прозвучали в рамках виступів:
Борис Дем’яненко, доктор політичних наук, професор, який говорив про інституційні виміри демократії зауважив таке:
- Демократія – це політичний режим, який реалізується на засадах народовладдя;
- Для демократичного суспільства характерним є поділ влади на три незалежні одна від одної гілки – виконавчу, законодавчу і судову;
- Важливими складовими демократичного світу є політична активність населення та наявність громадянського суспільства, яке здатне відстоювати права і свободи громадян;
- Виборність органів державної влади є необхідною умовою існування цієї системи та робить демократичне суспільство більш конкурентним та прогресивним.
Юрій Войтенко, кандидат історичних наук, доцент рефлексував на тему Демократичні засади Конституції України:
- Конституція України є одним із найдемократичніших законів у світі;
- Конституція України була прийнята 28 червня 1996 року;
- Конституція України проголошує, що найвищою цінністю держави є людина, її гідність, права та свободи.
Віра Дем’яненко, кандидат політичних наук, доцент, говорила про політичну культуру демократичного суспільства:
- Політична культура охоплює рівень знань та уявлень про політику, емоційне ставлення до неї, що мотивує політичну поведінку громадян;
- Кожна країна має свої особливості політичної культури і вони проявляються зазвичай у активності або ж пасивності громадян;
- Важливою рисою політичної культури українського народу є здатність до самоорганізації та прагнення свободи;
- Негативним і водночас позитивним явищем політичної культури будь-якого суспільства є популізм.
Алла Рубан, кандидат філософських наук, доцент, відзначила, що свобода – важлива цінність демократичного суспільства:
- Свобода і свободи є основними цінностями демократичного суспільства;
- Свобода передбачає можливість чинити вибір відповідно до своїх бажань, інтересів і цілей на основі знання об’єктивної дійсності;
- Свобода – це можливість робити дозволене правом;
- Для демократичної держави важливою є свобода слова і свобода зібрань.
Руслана Потапенко, доктор філософії в галузі історії, поділилася думками щодо демократії і публічної дипломатії:
- демократичні держави формують свій імідж у світі за допомогою публічної дипломатії;
- демократії прагнуть до світового лідерства шляхом реалізації «м’якої сили» на міжнародній арені;
- гуманітарна сфера займає центральне місце в системі публічної дипломатії. Це означає, що мова, культура, спорт, музика й побут також є важливими складниками державної політики.
Леся Коцур, кандидат історичних наук, доцент, компарувала рефлексії щодо демократії й автократії у сучасному світі:
- Сьогодні ми є свідками боротьби демократичного й автократичного світів;
- Індекс демократії у світі показує, що громадяни демократичних держав є значно заможнішими – це передові країни світу. У той час, як автократії – переважно бідні суспільства;
- Звіт «Свобода у світі 2022» демонструє, що автократія досягає успіхів у боротьбі з демократією та заохочує все більше лідерів відмовлятися від демократичного шляху до забезпечення безпеки та процвітання. При цьому кількість країн, які зазнали демократичного занепаду за останній рік, переважає ті, які покращили свої показники, більш ніж у співвідношенні два до одного.
Підсумовуючи, можна сміливо ствердити, що розвиток демократії суттєво залежить від того наскільки активними є громадяни тієї чи іншої країни. Демократія – це індивідуальний внесок кожної людини у розвиток і процвітання цієї системи.
Пресцентр кафедри політології